1. Словник української мови в 11 томах

банкрутувати

БАНКРУТУВА́ТИ, БАНКРОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Ставати банкрутом.

[Шпіцкопф:] Скажіть мені,.. через що властиво банкротує пан Чирняк? (Фр., IX, 1952, 375);

— Ідеї ваші не мають грунту в Галичині! Ось причина того, що всі ваші видання банкрутують (Кол., Терен.., 1959, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банкрутувати — банкрутува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. банкрутувати — зап. вилітати в трубу. Словник синонімів Караванського
  3. банкрутувати — банкротувати, -ую, -уєш, недок. Ставати банкрутом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. банкрутувати — Банкрутува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. банкрутувати — Банкрутува́ти, -ту́ю, -єш гл. Банкротиться. Желех. Словник української мови Грінченка