1. Словник української мови в 11 томах

банкувати

БАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Здавати карти партнерам, маючи в своєму розпорядженні банк (у 2 знач.).

— Гра триває! Геннадію Сергійовичу, твоя черга банкувати (Кочура, Зол. грамота, 1960, 230);

Він банкує, щось приказуючи до кожної карти (Ю. Янов., IV, 1995, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банкувати — банкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. банкувати — -ую, -уєш, недок. Здавати карти партнерам, маючи в своєму розпорядженні банк (див. банк I у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови