1. Словник української мови в 11 томах

безбережність

БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безбере́жний.

Поет співає хвалу силі і безбережності океану, що символізує міць народу (Вітч., 4, 1962, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбережність — безбере́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безбережність — -ності, ж. Абстр. ім. до безбережний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбережність — БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безбере́жний. Поет співає хвалу силі й безбережності океану, що символізує міць народу (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. безбережність — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
  5. безбережність — Безбере́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)