1. Словник української мови в 11 томах

безвихідний

БЕЗВИ́ХІДНИЙ, а, е.

1. Такий, з якого немає виходу, не можна вийти.

Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм. Тверді, безвихідні (Фр., XIII, 1954, 91);

Густе, глибоке, безвихідне чорне болото вкривало зелену колись землю (Мак., Вибр., 1956, 587);

// Постійний (про перебування де-небудь).

2. перен. В якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний.

Положення те було справді страшне, бачилось навіть — безвихідне (Фр., VI, 1951, 71);

У Варі майнула гірка думка, що Жорж користається з її безвихідного становища (Донч., V, 1957, 380);

// Глибокий, нерозважний (про почуття та ін.).

Безвихідний трагізм — головний настрій, що панує в циклі віршів "Скорбщі мати". Поет [П. Тичина] присвятив його пам’яті своєї матері (Поезія.., 1956, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвихідний — безви́хідний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвихідний — (стан) безпорадний, безперспективний, г. безвиглядний; (трагізм) безнадійний, безпросвітний, б.з. безпросвітній. Словник синонімів Караванського
  3. безвихідний — -а, -е. 1》 Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. || Постійний (про перебування де-небудь). 2》 перен. У якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний. || Глибокий, нерозважний (про почуття та ін.). Безвихідна ситуація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безвихідний — БЕЗВИ́ХІДНИЙ, а, е. 1. З якого немає виходу, не можна вийти. Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм. Тверді, безвихідні (І. Франко); Густе, глибоке, безвихідне чорне болото вкривало зелену колись землю (О. Словник української мови у 20 томах
  5. безвихідний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. Словник синонімів української мови