безвихідний

БЕЗВИ́ХІДНИЙ, а, е.

1. З якого немає виходу, не можна вийти.

Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм. Тверді, безвихідні (І. Франко);

Густе, глибоке, безвихідне чорне болото вкривало зелену колись землю (О. Маковей);

// Постійний (про перебування де-небудь).

Ніщо так не втомлювало, як безкінечне, безвихідне сидіння біля лікарняного ліжка – годинами, добами, тижнями (з газ.).

2. перен. У якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний.

Положення те було справді страшне, бачилось навіть – безвихідне (І. Франко);

Це була дійсність безвихідна, неминуча, як сама смерть (М. Хвильовий);

У Варі майнула гірка думка, що Жорж користається з її безвихідного становища (О. Донченко);

// Глибокий, нерозважний (про почуття, стан, настрій і т. ін.).

Безвихідний трагізм – головний настрій, що панує в циклі віршів “Скорбна мати”. П. Тичина присвятив його пам'яті своєї матері (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвихідний — безви́хідний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвихідний — (стан) безпорадний, безперспективний, г. безвиглядний; (трагізм) безнадійний, безпросвітний, б.з. безпросвітній. Словник синонімів Караванського
  3. безвихідний — -а, -е. 1》 Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. || Постійний (про перебування де-небудь). 2》 перен. У якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний. || Глибокий, нерозважний (про почуття та ін.). Безвихідна ситуація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безвихідний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. безвихідний — БЕЗВИ́ХІДНИЙ, а, е. 1. Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм. Тверді, безвихідні (Фр., XIII, 1954, 91); Густе, глибоке, безвихідне чорне болото вкривало зелену колись землю (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах