безвихідний
безви́хідний
-а, -е.
1》 Такий, з якого немає виходу, не можна вийти.
|| Постійний (про перебування де-небудь).
2》 перен. У якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний.
|| Глибокий, нерозважний (про почуття та ін.). Безвихідна ситуація.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвихідний — безви́хідний прикметник Орфографічний словник української мови
- безвихідний — (стан) безпорадний, безперспективний, г. безвиглядний; (трагізм) безнадійний, безпросвітний, б.з. безпросвітній. Словник синонімів Караванського
- безвихідний — БЕЗВИ́ХІДНИЙ, а, е. 1. З якого немає виходу, не можна вийти. Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм. Тверді, безвихідні (І. Франко); Густе, глибоке, безвихідне чорне болото вкривало зелену колись землю (О. Словник української мови у 20 томах
- безвихідний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. Словник синонімів української мови
- безвихідний — БЕЗВИ́ХІДНИЙ, а, е. 1. Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм. Тверді, безвихідні (Фр., XIII, 1954, 91); Густе, глибоке, безвихідне чорне болото вкривало зелену колись землю (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах