бенедиктин
БЕНЕДИКТИ́Н, у, ч. Сорт французького лікеру, що виготовляється з спирту та різних рослин і ефірної олії.
Отут-таки в Кельні насмокталися в ресторані Гертвіга коньяку, змішаного з бенедиктином (Загреб., Європа 45, 1959, 139).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бенедиктин — бенедикти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бенедиктин — -у, ч. Сорт французького лікеру, що виготовляється зі спирту, різних рослин та ефірної олії; створений монахами-бенедиктинцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бенедиктин — БЕНЕДИКТИ́Н, у, ч. Сорт французького лікеру, що виготовляється зі спирту та ефірних олій. Отут-таки в Кельні насмокталися в ресторані Гертвіга коньяку, змішаного з бенедиктином (П. Словник української мови у 20 томах
- бенедиктин — Бенедикти́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)