1. Словник української мови в 11 томах

биндюги

БИНДЮГИ́, БЕНДЮГИ́, і́в, мн., розм. Великий простий віз для вантажів.

Колеса, бендюги і кари І самії церковні мари В депо пушкарськеє тягли (Котл., І, 1952,189);

Він спиняв візників,.. записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Смолич, II, 1958, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. биндюги — биндюги́ множинний іменник віз розм. Орфографічний словник української мови
  2. биндюги — бендюги, -ів, мн., розм. Великий простий віз для вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. биндюги — БИНДЮГИ́, БЕНДЮГИ́, і́в, мн., розм. Великий простий віз для вантажів. Колеса, бендюги і кари І самії церковні мари В депо пушкарськеє тягли (І. Котляревський); Він спиняв візників, .. записував номери биндюгів, які везли вантажу проти норми (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. биндюги — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
  5. биндюги — Биндюги, -рів м. мн. = бендюги. Словник української мови Грінченка