бридкість

БРИ́ДКІСТЬ, кості, ж. Якість за знач. бридки́й.

Се було лице трупа, огидливе, жовте.., аж страшне своєю мертвотою і бридкістю (Фр., III, 1950, 317);

Вона майже вражала своєю бридкістю (Коб., III, 1956, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бридкість — бри́дкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бридкість — -кості, ж. Якість за знач. бридкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бридкість — БРИ́ДКІСТЬ, кості, ж. Якість за знач. бридки́й. Се було лице трупа, огидливе, жовте.., аж страшне своєю мертвотою і бридкістю (І. Франко); Вона майже вражала своєю бридкістю (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. бридкість — Бри́дкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бридкість — Бридкість, -кости ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота. Словник української мови Грінченка