бридкість
БРИ́ДКІСТЬ, кості, ж. Якість за знач. бридки́й.
Се було лице трупа, огидливе, жовте.., аж страшне своєю мертвотою і бридкістю (Фр., III, 1950, 317);
Вона майже вражала своєю бридкістю (Коб., III, 1956, 319).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бридкість — бри́дкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бридкість — -кості, ж. Якість за знач. бридкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бридкість — БРИ́ДКІСТЬ, кості, ж. Якість за знач. бридки́й. Се було лице трупа, огидливе, жовте.., аж страшне своєю мертвотою і бридкістю (І. Франко); Вона майже вражала своєю бридкістю (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- бридкість — Бри́дкість, -кости, -кості, -кістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бридкість — Бридкість, -кости ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота. Словник української мови Грінченка