1. Словник української мови в 11 томах

брикатися

БРИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Битися однією або обома задніми ногами (про копитних тварин).

Коли жартують, так хочеш відчути себе молодесеньким лошаком і брикатися (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 480).

2. перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати.

— То словом щирим обізвуся, то гостинця привезу... От моя дівчина й залишила брикатися... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 139);

— А, так ти ще брикатися! — трусонув його Корж (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брикатися — брика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. брикатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Битися однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин). 2》 перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брикатися — БРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися однією або обома задніми ногами (про копитних тварин). Коли жартують, так хочеш відчути себе молодесеньким лошаком і брикатися (Іван Ле); Та навіть тварина, коли їй погано, то й та брикається (В. Словник української мови у 20 томах
  4. брикатися — I брикати, вихатися, хвицатися II див. перечити Словник синонімів Вусика
  5. брикатися — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови