британці

БРИТА́НЦІ, ів, мн. (одн. брита́нець, нця, ч.; брита́нка, и, ж.), заст. Англійці.

Де вона — там і я невідступна. На британця — ані тіні уваги (Коцюб., II, 1955,420).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. британці — -ів, мн. (одн. британець, -нця, ч.; британка, -и, ж.). Жителі Великої Британії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. британці — БРИТА́НЦІ, ів, мн. (одн. брита́нець, нця, ч.; брита́нка, и, ж.). Населення Великої Британії. Гудуть голоси, дзвенить посуда, сиплеться сміх, булька вино, грає радісно море, а чорний смокінг в білих штанах, як машина... Словник української мови у 20 томах