1. Словник української мови в 11 томах

бритва

БРИ́ТВА, и, ж. Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління.

Як топишся, то й за бритву вхопишся (Укр.. присл.., 1955, 270);

Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Котл., І, 1952, 78);

Він видобув лезо безпечної бритви.. і наголо зняв бороду (Ю. Янов., II, 1954, 49);

*У порівн. Кінь падав. Його права передня [нога], вище копита, була зчесана, як бритвою (Гончар, III, 1959, 223);

[Кость:] Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, коси немов шовкові, губи малинові, голос ніжний-ніжний, як струмочок, а язик — як бритва (Зар., Антеї, 1962, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бритва — бри́тва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бритва — [бритва] -твие, д. і м. -тв'і, р. мн. бритоў/бритў Орфоепічний словник української мови
  3. бритва — -и, ж. Гостре сталеве лезо або спеціальне приладдя для гоління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бритва — БРИ́ТВА, и, ж. Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління. Як топишся, то й за бритву вхопишся (прислів'я); Ласкавий [Еней], гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (І. Словник української мови у 20 томах
  5. бритва — Бритва гостра, але не сестра. Про поганих родичів. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. бритва — (-и) ж.; жрм. Гарна машина. Бритва — гарна машина (Сленг-лікбез 4). Словник жарґонної лексики української мови
  7. бритва — ти́хою са́пою, зі сл. ді́яти, чини́ти і т. ін. Приховано або таємно; спідтишка. — Міняють (глитаї) тактику. Хочуть діяти тихою сапою. Не вийде, пане лиходію Ратушняк! (І. Цюпа); Вона (опозиція) не загрожує зброєю, не пред’являє ультиматумів. Ні!... Фразеологічний словник української мови
  8. бритва — Бри́тва, -ви; бри́тви, бри́тов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. бритва — Бритва, -ви ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку. Чуб. І. 263. ум. бритвочка, бритовка. Словник української мови Грінченка