бритва
БРИ́ТВА, и, ж.
Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління.
Як топишся, то й за бритву вхопишся (прислів'я);
Ласкавий [Еней], гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (І. Котляревський);
Не лікування навіть, а рефлекси керували ним [Льовою], ті самі безумовні рефлекси, що примушують тонучого хапатися за бритву (В. Підмогильний);
Він видобув лезо безпечної бритви .. і наголо зняв бороду (Ю. Яновський);
* У порівн. Кінь падав. Його права передня, вище копита, була зчесана, як бритвою (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бритва — бри́тва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бритва — [бритва] -твие, д. і м. -тв'і, р. мн. бритоў/бритў Орфоепічний словник української мови
- бритва — -и, ж. Гостре сталеве лезо або спеціальне приладдя для гоління. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бритва — Бритва гостра, але не сестра. Про поганих родичів. Приповідки або українсько-народня філософія
- бритва — (-и) ж.; жрм. Гарна машина. Бритва — гарна машина (Сленг-лікбез 4). Словник жарґонної лексики української мови
- бритва — ти́хою са́пою, зі сл. ді́яти, чини́ти і т. ін. Приховано або таємно; спідтишка. — Міняють (глитаї) тактику. Хочуть діяти тихою сапою. Не вийде, пане лиходію Ратушняк! (І. Цюпа); Вона (опозиція) не загрожує зброєю, не пред’являє ультиматумів. Ні!... Фразеологічний словник української мови
- бритва — Бри́тва, -ви; бри́тви, бри́тов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бритва — БРИ́ТВА, и, ж. Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління. Як топишся, то й за бритву вхопишся (Укр.. присл.., 1955, 270); Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Котл., І, 1952, 78); Він видобув лезо безпечної бритви.. Словник української мови в 11 томах
- бритва — Бритва, -ви ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку. Чуб. І. 263. ум. бритвочка, бритовка. Словник української мови Грінченка