бритва

ти́хою са́пою, зі сл. ді́яти, чини́ти і т. ін. Приховано або таємно; спідтишка. — Міняють (глитаї) тактику. Хочуть діяти тихою сапою. Не вийде, пане лиходію Ратушняк! (І. Цюпа); Вона (опозиція) не загрожує зброєю, не пред’являє ультиматумів. Ні! Вона діє тихою сапою (З газети); Зло вони (Кучмієнки) чинять не з войовничих позицій, а тихою сапою: проникаючи до справжніх творців, обплутують останніх своєю запопадливістю (З газети). ти́хою бри́твою, рідко. Як зіницю ока стерегла Франка свою іконописної краси доньку Владиславу .. А що вже моралі вичитувала своїй красуні, — та так ніжно, люблячи, усе тихою бритвою брала (З газети).

ходи́ти по лезу́ бри́тви (ножа́). Здійснювати небезпечну, складну справу дуже вправно, вміло, тонко. Постійно наражаючись на небезпеку, ходячи, як кажуть, по лезу бритви, обер-лейтенант давно вже став забобонним (П. Гуріненко). ходи́ти по бри́тві. — Ні, ти, Гнате, в це діло не мішайся. Давай призначимо когось із хутірських дядьків старшим по переселенню, хай він і розпоряджається. А ти завалиш усе діло. Тут по бритві ходити треба, а ти — шарах з усіх чотирьох. Так не тільки ногу, а й голову розпанахати можна (Григорій Тютюнник). ходи́ти по ни́точці над чим. Хлопці діяли відважно й хоробро, сміливо ходили по ниточці над смертю, і лише нещасний випадок кинув їх до рук ворогів (Ю. Яновський). ході́ння по ле́зу (по ві́стрю) ножа́. Барак весь час був у насторозі. Безперервне ходіння по лезу ножа — таким було зараз їхнє життя (О. Гончар); Хоча Денис і надійний хлопець, а в нього можуть прокинутися родинні інстинкти. Це дуже небезпечна гра, ходіння по вістрю ножа (М. Ю. Тарновський).

язи́к як бри́тва у кого. Хто-небудь вміє висловлюватися дошкульно, влучно, дотепно. — В тебе слово як свердел, язик як бритва (І. Нечуй-Левицький); — Не сплю ніч, сам з собою вголос розмовляю, а Серафима моя, нащо вже в неї язик як бритва, мовчить — ні слова (Л. Первомайський); (Кость:) Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, голос ніжний-ніжний, як струмочок, а язикяк бритва (М. Зарудний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бритва — бри́тва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бритва — [бритва] -твие, д. і м. -тв'і, р. мн. бритоў/бритў Орфоепічний словник української мови
  3. бритва — -и, ж. Гостре сталеве лезо або спеціальне приладдя для гоління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бритва — БРИ́ТВА, и, ж. Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління. Як топишся, то й за бритву вхопишся (прислів'я); Ласкавий [Еней], гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (І. Словник української мови у 20 томах
  5. бритва — Бритва гостра, але не сестра. Про поганих родичів. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. бритва — (-и) ж.; жрм. Гарна машина. Бритва — гарна машина (Сленг-лікбез 4). Словник жарґонної лексики української мови
  7. бритва — Бри́тва, -ви; бри́тви, бри́тов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бритва — БРИ́ТВА, и, ж. Гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління. Як топишся, то й за бритву вхопишся (Укр.. присл.., 1955, 270); Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь (Котл., І, 1952, 78); Він видобув лезо безпечної бритви.. Словник української мови в 11 томах
  9. бритва — Бритва, -ви ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку. Чуб. І. 263. ум. бритвочка, бритовка. Словник української мови Грінченка