будень
БУ́ДЕНЬ, дня, ч.
1. Не святковий, робочий, будній день.
Шовкова плахта не к будню, а к святу (Номис, 1864, № 11131);
В будень і в неділю Головоньку йому змиє [мати] (Шевч., І, 1951, 315);
В будні обоє вони працювали (Мирний, II, 1954, 80);
Василь Васильович воліє приїжджати до Опанасовича не в дні свят.., а в будні (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 157).
2. перен. Трудове, повсякденне життя.
Вона бажала кращого, празникового життя. А у службі усе будень, усе загаймо. Найнялась — продалась (Коцюб., І, 1955, 64);
[Орфей:] Тепер же день робітний, тяжкий будень, не можу я, не смію святкувати! (Л. Укр., І, 1951, 451);
Оповідати ввечері він любить Про сутички, про будні бойові (Рильський, Мости, 1948, 91);
// перев. мн. Одноманітне безрадісне існування; буденщина.
Вона.. знала, що повинна щось робити, а не скніти в своїх сірих буднях (Донч., І, 1956, 387).
Значення в інших словниках
- будень — бу́день іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- будень — [будеин'] -д(‘)н'а, ор. -днеим, м. (ў) -д(‘)н'і, р. мн. -д(‘)н'і'ў Орфоепічний словник української мови
- будень — -дня, ч. 1》 Не святковий, робочий, будній день. 2》 перен. Трудове, повсякденне життя. || перев. мн. Одноманітне безрадісне існування; буденщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- будень — БУ́ДЕНЬ, дня, ч. 1. Не святковий, робочий день. Шовкова плахта не к будню, а к святу (Номис); В будень і в неділю Головоньку йому змиє [мати] (Т. Словник української мови у 20 томах
- будень — див. буденний; день Словник синонімів Вусика
- будень — БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНА підсил., ЩОДЕ́НЩИНА розм. рідше, ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМ рідше; БУ́ДНІ мн. Словник синонімів української мови
- будень — Бу́день, бу́дня, -дневі; бу́дні, -днів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)