1. Орфоепічний словник української мови

будень

бу́день

[будеин']

-д(‘)н'а, ор. -днеим, м. (ў) -д(‘)н'і, р. мн. -д(‘)н'і'ў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будень — бу́день іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. будень — -дня, ч. 1》 Не святковий, робочий, будній день. 2》 перен. Трудове, повсякденне життя. || перев. мн. Одноманітне безрадісне існування; буденщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. будень — БУ́ДЕНЬ, дня, ч. 1. Не святковий, робочий день. Шовкова плахта не к будню, а к святу (Номис); В будень і в неділю Головоньку йому змиє [мати] (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. будень — див. буденний; день Словник синонімів Вусика
  5. будень — БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНА підсил., ЩОДЕ́НЩИНА розм. рідше, ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМ рідше; БУ́ДНІ мн. Словник синонімів української мови
  6. будень — Бу́день, бу́дня, -дневі; бу́дні, -днів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. будень — БУ́ДЕНЬ, дня, ч. 1. Не святковий, робочий, будній день. Шовкова плахта не к будню, а к святу (Номис, 1864, № 11131); В будень і в неділю Головоньку йому змиє [мати] (Шевч. Словник української мови в 11 томах