будень

БУДЕ́ННІСТЬ (усе звичайне, повсякденне, нічим не привабливе, нецікаве; життєва одноманітність), БУДЕ́НЩИНА підсил., ЩОДЕ́НЩИНА розм. рідше, ПРО́ЗА (часто із сл. життєва, життя), ПРОЗАЇ́ЧНІСТЬ, ПРОЗАЇ́ЗМ рідше; БУ́ДНІ мн. (одноманітне безрадісне існування). Сіра, гнила й мерзенна буденність царювала тут (І. Франко); Настав час, коли стає неможливим миритися з буденністю, з посередністю, а тим більше з нудною сірістю (Ю. Збанацький); Перше кохання живуче, бо овіяне серпанком романтики й краси. Воно не знало буденщини, щоденних клопотів, нудної одноманітності (І. Цюпа); Голубенко поринув у далекі минулі дні. Так буває завжди, коли теперішнє втрачає гострість і стає щоденщиною (Г. Епік); Жінки якось краще вміють консервувати поезію свого почуття серед життьової прози, ніж чоловіки (Леся Українка); Якийсь клубок далеких життєвих буднів переплітався з сьогоднішнім днем, обгортав його огидним затійним візерунком (І. Ле).

ЩОДЕ́ННЯ (щоденні турботи, заняття), ПОВСЯКДЕ́ННЯ, ЩОДЕ́ННІСТЬ, ПОВСЯКДЕ́ННІСТЬ, ЩОДЕ́НЩИНА, БУ́ДЕНЬ розм. Метою і високою пристрастю його (Остапа Вишні) творчого щодення були сатира й гумор (із газети); Це жанрова картинка, вихоплена з нашого повсякдення (з журналу); У героїв Стефаника дуже сильна.. мораль. Навіть затуркані щоденністю, вони чують голос совісті (з журналу); Відображати повсякденність у її головних виявах, у нестримному русі до майбутнього, .. — стало традицією нашої літератури (з журналу); Обох їх не обділила доля тією глибинною селянською чистотою, яку не зміг розсікти ні батіг кріпацтва.., ні важка щоденщина (М. Стельмах); У буднях своя героїка (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будень — бу́день іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. будень — [будеин'] -д(‘)н'а, ор. -днеим, м. (ў) -д(‘)н'і, р. мн. -д(‘)н'і'ў Орфоепічний словник української мови
  3. будень — -дня, ч. 1》 Не святковий, робочий, будній день. 2》 перен. Трудове, повсякденне життя. || перев. мн. Одноманітне безрадісне існування; буденщина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. будень — БУ́ДЕНЬ, дня, ч. 1. Не святковий, робочий день. Шовкова плахта не к будню, а к святу (Номис); В будень і в неділю Головоньку йому змиє [мати] (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. будень — див. буденний; день Словник синонімів Вусика
  6. будень — Бу́день, бу́дня, -дневі; бу́дні, -днів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. будень — БУ́ДЕНЬ, дня, ч. 1. Не святковий, робочий, будній день. Шовкова плахта не к будню, а к святу (Номис, 1864, № 11131); В будень і в неділю Головоньку йому змиє [мати] (Шевч. Словник української мови в 11 томах