будування

БУДУВА́ННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2.

Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (Коцюб., II, 1955, 39);

Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього! (Ле, Міжгір’я, 1953, 355).

2. Готова будівля, споруда.

Студент.. почав розказувати про старинні будування в Азії і в Європі (Н.-Лев., І, 1956, 366);

Хто руйнує, — по тім зостається руїна, ..Хто будує, — лиша по собі будування (Гр., 1, 1963, 125).

3. тільки одн. Характер, особливості, стиль будови; архітектура.

Кладовище в Мадріді.. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Л. Укр., III, 1952, 390).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будування — будува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. будування — БУДУВАННЯ – БУДІВНИЦТВО – ПОБУДОВА Будування. 1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М.Коцюбинський); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг (З. Літературне слововживання
  3. будування — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. будувати 1), 2). 2》 Готова будівля, споруда. 3》 тільки одн. Характер, особливості, стиль будови; архітектура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. будування — БУДУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2. Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М. Коцюбинський); Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього! (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. будування — АРХІТЕКТУ́РА (мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; характер, стиль будови), ЗО́ДЧЕСТВО книжн., БУДІВНИ́ЦТВО рідше, БУДУВА́ННЯ рідше. Ввечері ми були в горійському театрі. Словник синонімів української мови
  6. будування — Будува́ння, -ння, -нню, -нням (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)