будування

АРХІТЕКТУ́РА (мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; характер, стиль будови), ЗО́ДЧЕСТВО книжн., БУДІВНИ́ЦТВО рідше, БУДУВА́ННЯ рідше. Ввечері ми були в горійському театрі. Це — нова, досить велика, прекрасна своєю архітектурою споруда (І. Волошин); Визначна пам'ятка зодчества давньої Русі — Софійський собор — збудований у 1037 році (з журналу); Пам'ятка древнього будівництва; Кладовище в Мадриді.. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Леся Українка).

БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність, тривання цієї дії); ПОБУДО́ВА, ПОБУДУВА́ННЯ (як результат цієї дії); ЗАБУДО́ВА, ЗАБУДІ́ВЛЯ (спорудження будівель на якій-небудь ділянці). Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі, на всіх дільницях панував ритмічний шум напруженої роботи (В. Собко); Та далі будова ввійшла в береги, лісоруби поїхали назад у свої гори (О. Гончар); Карамаш іде на будівлю нового цеху (А. Шиян); Кипить могутніх будувань Гарячий бунтівничий кратер (М. Бажан); Спорудження великих гідростанцій на Дніпрі потребуватиме знесення і побудови приблизно ста тисяч будинків сільського і міського типу (О. Довженко); Роздивилась (Клавда) по світі і взялась за спекуляцію площами під забудови (І. Вільде).

СПОРУ́ДА (те, що збудоване, споруджене, перев. великих розмірів і складної конструкції), БУДО́ВА, СПОРУ́ДЖЕННЯ, БУДУВА́ННЯ рідше, ЗАБУДУВА́ННЯ рідше. Гордістю наповнювала думка про Дніпрельстан — одну з найбільших споруд у світі (В. Гжицький); — А то що за спорудження видніються в кінці саду? — запитав Баніт (Д. Ткач); Хто руйнує, — по тім зостається руїна, .. хто будує, — лиша по собі будування (Б. Грінченко); З-за гори виступила висока ґуральня та чималі забудування за греблею (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. буді́вля.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будування — будува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. будування — БУДУВАННЯ – БУДІВНИЦТВО – ПОБУДОВА Будування. 1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М.Коцюбинський); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг (З. Літературне слововживання
  3. будування — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. будувати 1), 2). 2》 Готова будівля, споруда. 3》 тільки одн. Характер, особливості, стиль будови; архітектура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. будування — БУДУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2. Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М. Коцюбинський); Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього! (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  5. будування — Будува́ння, -ння, -нню, -нням (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. будування — БУДУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2. Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (Коцюб., II, 1955, 39); Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього!... Словник української мови в 11 томах