будування

БУДУВАННЯ – БУДІВНИЦТВО – ПОБУДОВА

Будування. 1. тільки одн. Спорудження якоїсь будівлі, дороги, машини тощо. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М.Коцюбинський); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг (З.Тулуб). У скл. сл.: авіабудування, верстатобудування. 2. тільки одн. зрідка. Характер, стиль будови. Кладовище в Мадриді.. Збоку гранітна каплиця стародавнього будування (Леся Українка). 3. зрідка. Готова або споруджувана будівля. Не пройшли й п’ятнадцяти верстов, як почались будування і де-не-де стояли повкопувані стовпи, себто межі (О.Стороженко); Незграбне будування з соснових дощок та обаполів – народний театр (С.Васильченко).

Будівництво. 1. Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля; установа або організація, яка будує що-небудь. Іван Максимович ще ніколи не бачив, як працює дочка, і вирішив піти до неї на будівництво (О.Донченко). 2. (тільки одн. – чого) перен. Створення певних суспільних відносин, суспільного ладу, нових форм управління державою тощо. Вж. зі сл.: державне, соціально-культурне, мовне. 3. Те саме, що будування 1. Вж. зі сл.: заводу, каналу, господарське, дорожнє, шляхове, житлове, капітальне, цивільне. Будівництво йшло повним ходом вдень і вночі (В.Собко); Сто тисяч народу ми підняли на будівництво укріплення (В. Кучер).

Побудова. 1. Дія від побудувати; побудування: побудова газопроводу, побудова строфи. 2. Структура чого-небудь, система думок, положень тощо; теорія: побудова твору, філософські побудови.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будування — будува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. будування — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. будувати 1), 2). 2》 Готова будівля, споруда. 3》 тільки одн. Характер, особливості, стиль будови; архітектура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. будування — БУДУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2. Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (М. Коцюбинський); Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього! (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. будування — АРХІТЕКТУ́РА (мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; характер, стиль будови), ЗО́ДЧЕСТВО книжн., БУДІВНИ́ЦТВО рідше, БУДУВА́ННЯ рідше. Ввечері ми були в горійському театрі. Словник синонімів української мови
  5. будування — Будува́ння, -ння, -нню, -нням (дія) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. будування — БУДУВА́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. будува́ти 1, 2. Андрій був як у гарячці. Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде (Коцюб., II, 1955, 39); Він захоплений не тільки процесом будування, а й ефектом від нього!... Словник української мови в 11 томах