бідацький
БІДА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до біда́к 1; бідняцький.
Дьяконов почував і себе в чомусь винуватим перед ним, наче сам колись загнав сюди Оленчуків рід на бідацьке оце поселення (Гончар, Таврія.., 1957, 351);
Ради.. боротимуться за бідацьку правду і долю — проти панів, поміщиків та інших експлуататорів (Смолич, Мир.., 1958, 174);
// Належний бідакові.
Бідацька свитина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бідацький — біда́цький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- бідацький — -а, -е. Прикм. до бідацтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бідацький — БІДА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до біда́к 1; бідняцький. Дьяконов почував і себе в чомусь винуватим перед ним, наче сам колись загнав сюди Оленчуків рід на бідацьке оце поселення (О. Словник української мови у 20 томах
- бідацький — Бідацький, -а, -е = бідашний. Желех. Словник української мови Грінченка