бідолака

БІДОЛА́КА див. бідола́ха.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідолака — бідола́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота бідняга Орфографічний словник української мови
  2. бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха. Словник української мови у 20 томах
  3. бідолака — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. бідолака — Бідолака, -ки об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143. Словник української мови Грінченка