бідолака
бідола́ка
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
бідняга
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха. Словник української мови у 20 томах
- бідолака — див. бідний Словник синонімів Вусика
- бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха. Словник української мови в 11 томах
- бідолака — Бідолака, -ки об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143. Словник української мови Грінченка