бідолака

бідола́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

бідняга

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха. Словник української мови у 20 томах
  2. бідолака — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. бідолака — БІДОЛА́КА див. бідола́ха. Словник української мови в 11 томах
  4. бідолака — Бідолака, -ки об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143. Словник української мови Грінченка