1. Словник української мови в 11 томах

бідончик

БІДО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бідо́н.

Із цієї майстерні Варвара листівки приносила, в подвійному дні бідончика на молоко (Кучер, Чорноморці, 1956, 558).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідончик — бідо́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бідончик — -а, ч. Зменш. до бідон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бідончик — БІДО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бідо́н. Із цієї майстерні Варвара листівки приносила, в подвійному дні бідончика на молоко (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах