1. Словник української мови в 11 томах

бізань

БІЗА́НЬ, і, ж. Косий парус на задній щоглі вітрильних суден.

∆ Біза́нь-що́гла — задня щогла.

Колодкін глянув на бізань-щоглу і, підвівши голову, ніжно посміхається: — Ось бізань, дивіться! Бачили бізань? (Довж., Зач. Десна, 1957, 382);

Кормова бізань-щогла раптом звалилася на борт (Донч., III, 1956, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бізань — біза́нь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бізань — -і, ж. Косий парус на задній щоглі вітрильних суден. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бізань — БІЗА́НЬ, і, ж., мор. 1. Косе вітрило на задній щоглі багатощоглових вітрильних суден, у яких грот-щогла довша, ніж задня. Але я напинаю бізань, І несуся натхненним пегасом На далеку й близьку Березань (з Інтернету). 2. Те саме, що біза́нь-що́гла. Словник української мови у 20 томах
  4. бізань — біза́нь (голл. bezaan) остання ззаду щогла на кораблі; на вітрильнику – нижнє косе вітрило на бізань-щоглі. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бізань — 1. вітрило, підняте на б.-щоглі; 2. на поч. складених слів означає зв'язок із такелажем, вітрильним оснащенням б.-щогли. Універсальний словник-енциклопедія