біжучий
БІЖУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який біжить, тече; проточний, бігучий (у 2 знач.).
Біжуча вода.
2. перен. Який відбувається, здійснюється тепер; поточний.
Далі почалися розмови про всякі біжучі діла (Фр., V, 1951, 389);
— Біжучі події примусили мене звернути увагу на вузькі місця нашої роботи (Ів., Вел. очі, 1956, 91).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біжучий — біжу́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- біжучий — Біжу́чий. Поточний. Міністерство просьвіти призначило на підмоги на біжучий рік 200 зр[иньских] (Б., 1895, 15, 3); Канцелярия товариства полагоджує звичайні біжучі справи адміністрацийні: стягає чинші, оплачує припадаючі податки ірати позичкові... Українська літературна мова на Буковині
- біжучий — (- воду) текучий, проточний, пливучий, плинний; (- справу) поточний: (рік) цей; (час) <�скоро>минущий. Словник синонімів Караванського
- біжучий — -а, -е. 1》 Який біжить, тече; проточний, бігучий (у 2 знач.). Біжуча вода. 2》 перен. Який відбувається, здійснюється тепер; поточний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біжучий — Поточний, сучасний, теперішній, цей Словник чужослів Павло Штепа
- біжучий — біжу́чий цей, поточний (про рік)(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- біжучий — ПРОТО́ЧНИЙ (ПРОТІ́ЧНИЙ рідше) (про воду, водойму — який тече, не стоячий), ТЕКУ́ЧИЙ, БІГУ́ЧИЙ, БІЖУ́ЧИЙ. — Щоб не пересихала (річка), її в селах греблями перепиняють — роблять проточні ставки (О. Сизоненко); Озеро невелике, з півтора кілометра. Словник синонімів української мови
- біжучий — Біжу́чий, -ча, -че; -жу́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)