1. Словник української мови в 11 томах

б’єф

Б’ЄФ, а, ч., гідр. Ділянка річки, каналу, водоймища вище або нижче водопідпірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.).

У верхньому б’єфі водопідйомної греблі бере свій початок річище каналу (Наука.., 6, 1956, 4);

Світлі іскряні потоки звільненої води шугнули на нижній б’єф (Собко, Шлях.., 1948, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Б’єф — Бъеф — pool, reach race — *Haltung, Kanalstufe, Bief – ділянка водоймища, річки, каналу вище або нижче водонапірної споруди (греблі, шлюзу і т. ін.). Розрізняють верхній Б., нижній Б. і роздільний Б. Гірничий енциклопедичний словник
  2. б’єф — (франц. bief) частина водоймища, річки або каналу, що примикає до водопідпірвої споруди (греблі, шлюзу). Розрізняють верхній Б., нижній Б. і роздільний Б. Словник іншомовних слів Мельничука