важкенький

ВАЖКЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить важкий (у 1-9 знач.).

Маленьке, але важкеньке (Номис, 1864, № 7329);

Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків (Трубл., II, 1955, 177);

— Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату, — воно як штриконе, — криком кричу! (Вишня, І, 1956, 351);

— Оце твоя лава? — спитав Парамон Пархомович. — Важкенький шмат хліба їсти!.. (Ю. Янов., II, 1954, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важкенький — важке́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. важкенький — -а, -е. Досить важкий (у 1-9 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важкенький — ВАЖКЕ́НЬКИЙ, а, е. розм. Досить важкий (у 1–9 знач.). Маленьке, але важкеньке (Номис); Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків (М. Трублаїні); – Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату, – воно як штриконе, – криком кричу!... Словник української мови у 20 томах
  4. важкенький — див. важкий Словник синонімів Вусика
  5. важкенький — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. важкенький — Важкенький, -а, -е ум. отъ важкий. Словник української мови Грінченка