важкенький

ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. (досить значної ваги); ЗАВАЖКИ́Й, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ, НЕПІДСИ́ЛЬНИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ (який має надто велику вагу для того, хто його підіймає). Надсаджуючись, тягала з колодязя важкі відра води (З. Тулуб); Хоробрі воїни з тяжкими шаблями.. пустилися дратися по горі (Панас Мирний); Лежав там камінь нелегкий (П. Грабовський); Ті ворини були важкуваті (Ю. Мокрієв); Спробував підняти (ящик) — важкенький (С. Олійник); Заховайтеся (думи) в тумані,.. Щоб неначе хрест тяженький Вас не двигав я з собою! (І. Франко); Як же вона.. донесла цю, заважку для неї, торбину на своїх згорблених старечих плечах? (Ю. Збанацький); Клавдія Григорівна зіщулилася, наче на її плечі навалили непосильний тягар (П. Кочура); Тихо кректав (малий), вовтузячись із непідсильним йому камінням (І. Ле); Надія.. засмикалась на гарбі з надсильним для неї снопом (В. Логвиненко). — Пор. важе́зний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важкенький — важке́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. важкенький — -а, -е. Досить важкий (у 1-9 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важкенький — ВАЖКЕ́НЬКИЙ, а, е. розм. Досить важкий (у 1–9 знач.). Маленьке, але важкеньке (Номис); Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків (М. Трублаїні); – Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату, – воно як штриконе, – криком кричу!... Словник української мови у 20 томах
  4. важкенький — див. важкий Словник синонімів Вусика
  5. важкенький — ВАЖКЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить важкий (у 1-9 знач.). Маленьке, але важкеньке (Номис, 1864, № 7329); Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  6. важкенький — Важкенький, -а, -е ум. отъ важкий. Словник української мови Грінченка