1. Словник української мови у 20 томах

важкенький

ВАЖКЕ́НЬКИЙ, а, е. розм.

Досить важкий (у 1–9 знач.).

Маленьке, але важкеньке (Номис);

Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків (М. Трублаїні);

– Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату, – воно як штриконе, – криком кричу! (Остап Вишня);

– Батеньку ти мій, каліко безталанний, .. чи знаєш ти горенько моє важкеньке? Чи знаєш ти зневагу доні своєї?! (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важкенький — важке́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. важкенький — -а, -е. Досить важкий (у 1-9 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важкенький — див. важкий Словник синонімів Вусика
  4. важкенький — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. важкенький — ВАЖКЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить важкий (у 1-9 знач.). Маленьке, але важкеньке (Номис, 1864, № 7329); Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  6. важкенький — Важкенький, -а, -е ум. отъ важкий. Словник української мови Грінченка