вакцина
ВАКЦИ́НА, и, ж., мед. Виготовлений із штучно ослаблених або вбитих мікробів, збудників інфекційних хвороб препарат, що вводиться в організм людини та тварини для попередження хвороб і частково для їх лікування.
Радянська наука вже має на своєму озброєнні туберкульозну, поліомієлітну, віспяну, туляремійну, бруцельозну, сибіро-виразкову вакцини (Наука.., 3, 1962, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вакцина — вакци́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вакцина — -и, ж., мед. Виготовлений зі штучно ослаблених чи вбитих мікробів, збудників інфекційних хвороб препарат, що вводиться в організм людини і тварини для попередження хвороб і частково для їх лікування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вакцина — Сироватка Словник чужослів Павло Штепа
- вакцина — ВАКЦИ́НА, и, ж., фарм. Препарат, вигот. із мікроогранізмів – збудників інфекційних хвороб або продуктів їх життєдіяльності, який використовується для імунізації людей і тварин з профілактичними й лікувальними цілями. Словник української мови у 20 томах
- вакцина — вакци́на (лат. vaccinus – коров’ячий, від vacca – корова) препарат, виготовлений із ослаблених чи вбитих мікроорганізмів і вірусів або з продуктів їхньої життєдіяльності. Застосовують для запобігання інфекційним хворобам (створення імунітету) та лікування їх. Словник іншомовних слів Мельничука
- вакцина — Вакци́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)