1. Словник української мови в 11 томах

вакцинація

ВАКЦИНА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Введення вакцини в організм людини чи тварини.

Розроблено й впроваджено в практику науково обгрунтовані способи масової вакцинації проти туберкульозу (Рад. Укр., 13.IX 1961, 3);

Вакцинація новонароджених; Нашкірна вакцинація.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вакцинація — вакцина́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вакцинація — -ї, ж., мед. Введення вакцини в організм людини чи тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вакцинація — ВАКЦИНА́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед. Уведення вакцин з метою вироблення імунітету до інфекційних хвороб; щеплення. Успіхи імунології дозволили ввести в медичну практику вакцинацію проти багатьох дитячих хвороб – коклюшу, поліомієліту, кору, свинки... Словник української мови у 20 томах
  4. вакцинація — вакцина́ція застосування вакцин або анатоксинів з метою імунізації – запобігання інфекційним захворюванням. Словник іншомовних слів Мельничука