1. Словник української мови в 11 томах

валькуватий

ВАЛЬКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий формою на вальок.

Як і звичайні кроти, сумчасті кроти мають валькувате тіло (Посібник з зоогеогр., 1956, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валькуватий — валькува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. валькуватий — -а, -е. Схожий формою на вальок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валькуватий — ВАЛЬКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Зробл. із вальків (див. ва́льо́к¹ 1). Сірі, обмиті дощами стіни, валькуваті призьби, маленькі віконця (У. Самчук); Увечері Прiся iшла з ним поруч аж до барака, – полонених тепер уже перегнали в барак – присадкуватий сарай... Словник української мови у 20 томах