1. Словник української мови в 11 томах

вбиратися

ВБИРА́ТИСЯ (УБИРА́ТИСЯ)¹, а́юся, а́єшся, недок., ВВІБРА́ТИСЯ (УВІБРА́ТИСЯ) і ВБРА́ТИСЯ (УБРА́ТИСЯ), вберу́ся, вбере́шся, док.

1. Заходити, влазити, забиратися куди-небудь.

Вбираючись в гущавину, де саме холодом повіяло, панотець каже: — Тут треба коні попасти, та й самі покачаємось в траві (Свидн., Люборацькі, 1955, 208).

◊ У си́лу вбира́тися:

а) ставати сильнішим, набиратися сили.

На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Вовчок, VI, 1956, 248);

Тяглися з землі молоді парості, тонкі та гнучкі, чекаючи простору та сонячного світу, щоб і собі убратися в силу і буйнути навперейми з своїми дідами (Мирний, III, 1954, 293);

б) ставати заможним.

Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Мирний, IV, 1955, 169).

2. тільки недок. Пас. до вбира́ти¹ 1.

Фосфор і сірка білків за допомогою відповідних бактерій у процесах гниття незабаром перетворюються з органічних сполук у розчинні мінеральні солі, які вбираються коренями (Хлібороб Укр., 10, 1965, 11).

ВБИРА́ТИСЯ² див. убира́тися¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вбиратися — вбира́тися 1 дієслово недоконаного виду забиратися кудись вбира́тися 2 дієслово недоконаного виду одягатися певним чином Орфографічний словник української мови
  2. вбиратися — Одягатися і п. ф. від УБИРАТИ; (за кого) перебиратися ким; (у що) прикрашати себе чим; (в похід) збиратися, споряджатися. Словник синонімів Караванського
  3. вбиратися — [ўбиератиес'а] = убиратися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. вбиратися — I (убиратися), -аюся, -аєшся, недок., ввібратися (увібратися) і вбратися (убратися), вберуся, вберешся, док. 1》 Заходити, влазити, забиратися куди-небудь. У силу вбиратися — а) ставати сильнішим, набиратися сили; б) ставати заможним. 2》 тільки недок. Пас. до вбирати I 1). II див. убиратися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вбиратися — ВБИРА́ТИСЯ¹ (УБИРА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВВІБРА́ТИСЯ (УВІБРА́ТИСЯ), ВБРА́ТИСЯ (УБРА́ТИСЯ), вберу́ся, вбере́шся, док. 1. Заходити, влазити, забиратися куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. вбиратися — див. одягатися Словник синонімів Вусика
  7. вбиратися — вбива́тися (вбира́тися) / вби́тися (вбра́тися) в си́лу. 1. Ставати сильним, дужим; зміцнюватися фізично. — Підростай, небораче, та в силу вбирайся (Д. Бедзик); Ну, а тоді мені ще й тридцяти не стукнуло, саме в силу чоловік вбився (І. Фразеологічний словник української мови
  8. вбиратися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови