1. Словник української мови в 11 томах

вгород

ВГОРО́Д, у, діал. Горо́д.

Мати пішла на вгород по буряки (Мирн., IV, 1955, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вгород — вгоро́д іменник чоловічого роду город діал. Орфографічний словник української мови
  2. вгород — -у, діал. Город. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вгород — ВГОРО́Д, у, ч., діал. Горо́д. Мати пішла на вгород по буряки (Панас Мирний); Коли вона [жінка] засіває житом нужденний клапоть поля чи порається з картоплею на вгороді, Семен Іванович спокійнісінько лежить на полу (Б. Словник української мови у 20 томах