вепрячий
ВЕ́ПРЯЧИЙ, а, е, рідко. Прикм. до вепр.
А там пішли діброви з вепрячими ненаситними табунами, озера, забудовані бобрячими підводними палацами (Загреб., Диво, 1968, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вепрячий — -а, -е, рідко. Прикм. до вепр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вепрячий — ВЕ́ПРЯЧИЙ, а, е. Прикм. до вепр. Григорій збагнув, що це і є отой сікач – отаман вепрячий (І. Багряний); А там пішли діброви з вепрячими ненаситними табунами, озера, забудовані бобровими підводними палацами (П. Словник української мови у 20 томах