вепрячий
ве́прячий
-а, -е, рідко.
Прикм. до вепр.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вепрячий — ВЕ́ПРЯЧИЙ, а, е. Прикм. до вепр. Григорій збагнув, що це і є отой сікач – отаман вепрячий (І. Багряний); А там пішли діброви з вепрячими ненаситними табунами, озера, забудовані бобровими підводними палацами (П. Словник української мови у 20 томах
- вепрячий — ВЕ́ПРЯЧИЙ, а, е, рідко. Прикм. до вепр. А там пішли діброви з вепрячими ненаситними табунами, озера, забудовані бобрячими підводними палацами (Загреб., Диво, 1968, 79). Словник української мови в 11 томах