верем’я
ВЕРЕ́М’Я, я, с., діал. Гарна погода.
Тимофій зійшов на дорогу і привітався з кумом, а відтак став вихваляти сьогоднішнє верем’я (Черемш., Вибр., 1960, 98).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верем’я — Верем’я. Погода. Віддавна вже люди, що не мають іншої роботи, слідили за тим, яке верем’я товаришить великим мужам в їх подорожах (Б., 1895, 26, 3); Як ліси здалека виглядають темнійші, як звичайно, се предсказує близьке вогке верем'я[...]. Українська літературна мова на Буковині