1. Словник української мови в 11 томах

весільчанин

ВЕСІЛЬЧА́НИН, а, ч. Той, хто бере участь у весіллі.

Чотири пароконки.. з рушниками на оглоблях, четверо саней, переповнених весільчанами, шукали виходу (Довж., І, 1958, 153);

Перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Ю. Янов., II, 1954, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. весільчанин — весільча́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. весільчанин — -а, ч. Той, хто бере участь у весіллі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. весільчанин — ВЕСІЛЬЧА́НИН, а, ч. Той, хто бере участь у весіллі (у 1 знач.). Перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Ю. Яновський); Чотири пароконки .. Словник української мови у 20 томах