весільчанин
весільча́нин
-а, ч.
Той, хто бере участь у весіллі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- весільчанин — весільча́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- весільчанин — ВЕСІЛЬЧА́НИН, а, ч. Той, хто бере участь у весіллі (у 1 знач.). Перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Ю. Яновський); Чотири пароконки .. Словник української мови у 20 томах
- весільчанин — ВЕСІЛЬЧА́НИН, а, ч. Той, хто бере участь у весіллі. Чотири пароконки.. з рушниками на оглоблях, четверо саней, переповнених весільчанами, шукали виходу (Довж. Словник української мови в 11 томах