1. Словник української мови в 11 томах

вибори

ВИ́БОРИ, ів, мн. Обрання шляхом голосування депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін.

[Учитель:] Оце тижнів через два у нас мають бути вибори попечителя школи (Кроп., II, 1958, 330);

Говорили про наступні вибори до Верховної Ради, про сільські справи, про колгоспні (Панч, В дорозі, 1959, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибори — ви́бори множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. вибори — Голосування; (попередні) передвибори, (повторні) перевибори. Словник синонімів Караванського
  3. вибори — -ів, мн. Обрання шляхом голосування депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін. Альтернативні вибори — вибори посадової особи в який-небудь орган з двох або більше конкуруючих між собою кандидатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вибори — ВИ́БОРИ, ів, мн. Обрання голосуванням депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін. [Учитель:] Оце тижнів через два у нас мають бути вибори попечителя школи (М. Словник української мови у 20 томах
  5. вибори — Спосіб залучення громадян до виконання публічних функцій у державних і самоврядних установах шляхом голосування на користь одного із запропонованих кандидатів чи одного зі списків кандидатів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. вибори — Ви́бори, -рів, -рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)