вибори

ВИ́БОРИ, ів, мн.

Обрання голосуванням депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін.

[Учитель:] Оце тижнів через два у нас мають бути вибори попечителя школи (М. Кропивницький);

Говорили про наступні вибори до Верховної Ради, про сільські справи (П. Панч).

△ (1) Альтернати́вні ви́бори – вибори посадової особи з двох або більше конкуруючих між собою кандидатів.

У наше політичне життя увійшли альтернативні вибори, яких тривалий час не знало українське суспільство (з наук.-попул. літ.);

(2) Безальтернати́вні ви́бори – вибори посадових осіб без наявності конкурентів, суперників.

Безальтернативні вибори в деяких країнах носили характер фарсу і використовувалися як інструмент масової легітимізації режиму (з наук.-попул. літ.);

(3) Двоступене́ві ви́бори – поширені в деяких країнах непрямі вибори, за яких громадяни делегують зі свого середовища уповноважених, а уповноважені обирають депутатів.

В окремих етнічно неоднорідних суспільствах поширені двоступеневі вибори (з наук.-попул. літ.);

(4) Непрямі́ ви́бори – вибори, за яких обрання депутатів у представницькі органи здійснюється голосуванням не самих виборців, а лише їх представників.

Непрямі вибори завжди менш демократичні (з газ.);

(5) Прямі́ ви́бори – вибори, за яких обрання депутатів у всі представницькі органи здійснюється безпосередньо виборцями.

Центральною фігурою в системі вищих органів державної влади став президент, який обирається прямими виборами (з навч. літ.);

(6) Триступене́ві ви́бори – поширені у багатьох країнах непрямі вибори, за яких громадяни обирають зі свого середовища уповноважених, уповноважені – кандидатів, лише останні обирають депутатів.

У Франції триступеневі вибори сенаторів: спочатку обираються муніципальні радники, потім вони зі свого середовища обирають представників у виборну колегію і, нарешті, ці представники беруть участь у виборах сенаторів (з наук.-попул. літ.).