виборчий
ВИ́БОРЧИЙ, а, е. Стос. до виборів.
Ще й на вибори ходила дивитись, аж у самий виборчий двір залізла (Л. Укр., V, 1956, 153);
Імена кращих синів і дочок народу, висунутих і зареєстрованих кандидатами в депутати, ще і ще раз показують, яким могутнім є виборчий блок комуністів і безпартійних (Рад. Укр., 9.ІІ, 1957, 1);
В день виборів Катя пішла разом з татом і мамою на виборчу дільницю (Забіла, Катруся.., 1955, 91).
∆ Ви́борче пра́во:
а) правові норми, що встановлюють порядок виборів до представницьких органів держави.
Загальне виборче право [в СРСР] служить могутнім засобом залучення робітників, колгоспників, інтелігенції до керівництва державним життям (Наука.., 2, 1958, 3);
б) право обирати й бути обраним у представницькі органи держави.
Зрівнювачі.. вимагали суду над королем і добивались проголошення республіки із загальним виборчим правом, хоч і не вимагали виборчого права для жінок, для осіб найманої праці, робітників, слуг (Нова іст., 1956, 14).
Значення в інших словниках
- виборчий — (зі сл. блок, дільниця, кампанія, право), виборний (зі сл. агітація, депутат, посада, старшина). Словник синонімів Полюги
- виборчий — ви́борчий прикметник Орфографічний словник української мови
- виборчий — [виборчией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і (пов‘язаний з виборами) Орфоепічний словник української мови
- виборчий — -а, -е. Стос. до виборів. Виборча влада — одна з незалежних і самостійних публічних влад в державі. Виборча застава — грошова сума, що її кандидат в депутати зобов'язаний внести державі при своїй реєстрації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виборчий — ВИ́БОРЧИЙ, а, е. Стос. до проведення виборів та різних заходів, пов'язаних із ними. Ще й на вибори ходила дивитись, аж у самий виборчий двір залізла (Леся Українка); Проведення виборів забезпечують виборчі комісії (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
- виборчий — ВИ́БОРЧИЙ (стос. до виборів), ВИ́БОРНИЙ. Виборча кампанія — всенародний огляд діяльності рад (з журналу); Виборна агітація. Словник синонімів української мови
- виборчий — Вибо́рчий, -ча, -че; -чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)