вивершувати
ВИВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРШИТИ, шу, шиш, док., перех.
1. Робити верх на будівлі, стогу, скирті і т. ін.
Скирта. Її вершить Дубовик. Він вивершує її так, що скирта напевне затече (Епік, Тв., 1958, 593);
Як козак дівка! Віз снопів накладе, копицю вивершить, — справиться за мужика (Горд., Чужу ниву.., 1939, 25).
2. Наповнювати що-небудь вище країв, з верхом.
Наказувала [Марина] робочим, щоб, вигрібаючи із засіків борошно, не дуже мірки вивершували й насипали в підставлені людьми мішки та лантухи (Мирний, IV, 1955, 256).
3. Закінчувати що-небудь будувати, створювати; закінчувати якусь роботу, дію і т. ін.
Гуртки робітників працюють коло будови: хто робить цеглу, хто носить мул та воду.., інші.. вивершують колони (Л. Укр., II, 1951, 242);
Другого дня, коли вивершували гребельку, вода вкрила всю глибоку балку (Кучер, Вогник, 1952, 16);
— Добрий будиночок буде. На два тижні раніше строку вивершили (Собко, Нам спокій.., 1959, 6);
Якщо за добу в молотарку Дадуть мої руки сто кіп,.. То вивершим ми хлібоздачу І будемо перші в строю!.. (С. Ол., Вибр., 1959, 118);
// Бути закінченням чого-небудь.
Вертяться на думці якісь чулі, прекрасні слова, що вивершують вірш (Вас., Вибр., 1954, 260).
Значення в інших словниках
- вивершувати — виве́ршувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивершувати — Вершити, завершувати, закінчувати; (мірку) наповнювати. Словник синонімів Караванського
- вивершувати — -ую, -уєш, недок., вивершити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Робити верх на будівлі, скирті і т. ін. 2》 Наповнювати що-небудь вище країв, із верхом. 3》 Закінчувати що-небудь будувати, створювати; закінчувати якусь роботу, дію і т. ін. || Бути закінченням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивершувати — ВИВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРШИТИ, шу, шиш, док., що. 1. Робити верх на будівлі, стогу, скирті і т. ін. Скирта. Її вершить Дубовик. Він вивершує її так, що скирта напевне затече (Г. Словник української мови у 20 томах
- вивершувати — див. закінчувати Словник синонімів Вусика
- вивершувати — ЗАКІ́НЧИ́ТИ (довести що-небудь до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИ, СКІНЧИ́ТИ, ПОКІНЧИ́ТИ, ДОКІНЧИ́ТИ, ЗАВЕРШИ́ТИ, ДОВЕРШИ́ТИ, ВИ́ВЕРШИТИ, ПОВЕРШИ́ТИ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., УКІНЧИ́ТИ діал.; ВИ́КІНЧИТИ (обробивши, відшліфувавши). — Недок. Словник синонімів української мови
- вивершувати — Виве́ршувати, -шую, -шуєш; ви́вершити, -ршу, -ршиш, -шать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вивершувати — Вивершувати, -шую, -єш сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл. 1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпать, насыпать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить. Словник української мови Грінченка