вивершувати

Значення в інших словниках

1. вивершувати — виве́ршувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вивершувати — -ую, -уєш, недок., вивершити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Робити верх на будівлі, скирті і т. ін. 2》 Наповнювати що-небудь вище країв, із верхом. 3》 Закінчувати що-небудь будувати, створювати; закінчувати якусь роботу, дію і т. ін. || Бути закінченням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивершувати — ВИВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРШИТИ, шу, шиш, док., що. 1. Робити верх на будівлі, стогу, скирті і т. ін. Скирта. Її вершить Дубовик. Він вивершує її так, що скирта напевне затече (Г. Словник української мови у 20 томах
4. вивершувати — див. закінчувати Словник синонімів Вусика
5. вивершувати — ЗАКІ́НЧИ́ТИ (довести що-небудь до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИ, СКІНЧИ́ТИ, ПОКІНЧИ́ТИ, ДОКІНЧИ́ТИ, ЗАВЕРШИ́ТИ, ДОВЕРШИ́ТИ, ВИ́ВЕРШИТИ, ПОВЕРШИ́ТИ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., УКІНЧИ́ТИ діал.; ВИ́КІНЧИТИ (обробивши, відшліфувавши). — Недок. Словник синонімів української мови
6. вивершувати — Виве́ршувати, -шую, -шуєш; ви́вершити, -ршу, -ршиш, -шать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вивершувати — ВИВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Робити верх на будівлі, стогу, скирті і т. ін. Скирта. Її вершить Дубовик. Він вивершує її так, що скирта напевне затече (Епік, Тв., 1958, 593); Як козак дівка!... Словник української мови в 11 томах
8. вивершувати — Вивершувати, -шую, -єш сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл. 1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпать, насыпать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить. Словник української мови Грінченка