вивчати

ВИВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Навчаючись, набувати певних знань, відомостей в якій-небудь галузі; опановувати щось.

Сам каган Симеон був високоосвіченою людиною, знав мови, вивчав багато наук, наповнив палати своїх теремів книгами (Скл., Святослав, 1959, 205);

Він вивчив молдавську мову, яка схожа на румунську (Кучер, Чорноморці, 1956, 104);

// Науково досліджувати.

Вони [комсомольці] також пішли.. вивчать вітрів закономірний лад, виводити пшеницю многолітню, життя нового виростити сад (Гонч., Вибр., 1959, 76);

Будову різних тіл вдалося дуже добре вивчити за допомогою рентгенівських променів (Наука.., 10, 1956, 10);

// Набувати майстерності у чомусь.

[Арсен:] Справжні танці — то мистецтво, яке теж треба змалку вивчати (Мороз, П’єси, 1959, 318).

2. Учачи, запам’ятовувати, засвоювати.

Шевченкового "Кобзаря" [І. Франко] вивчив напам’ять (Коцюб., III, 1956, 28);

Загін добре вивчив читати цього вірша колективно, він влучив просто в ціль (Донч., І, 1956, 78).

3. Навчати кого-небудь чомусь.

[Конон:] Мене вивчав той шорник, що недавно у попа лагодив хомути (Кроп., II, 1958, 418);

[Марія Михайлівна:] Ну, то ходім, я вам покажу, як розбирати гвинтівку, а потім і стріляти вивчу (Коч., II, 1956, 222);

// тільки док. Дати освіту.

— Цей в мене буде великим чоловіком… Я його у школу віддам, вивчу вражого сина (Мирний, IV, 1955, 70);

Покійна дружина зоставила мені двох дочок, — одну я вже вивчив — поїхала в Арктику (Ю. Янов., І, 1954, 21).

4. Старанно ознайомлюючись, спостерігаючи, намагатися збагнути, зрозуміти кого— або що-небудь, зробити певні висновки.

Посідавши, вони деякий час мовчки вивчали один одного (Гончар, І, 1954, 495);

Водночас я хочу якнайдокладніше вивчити завод, мати вичерпні відомості про технологічні процеси на ньому (Шовк., Інженери, 1956, 152);

Лобанов уже добре вивчив Сиволапа, знав, що від нього особливої ретельності в роботі ждати нічого (Ткач, Плем’я.., 1961, 180).