1. Словник української мови в 11 томах

вигріватися

ВИГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ГРІТИСЯ, іюся, ієшся, док.

1. Грітися протягом певного часу, одержуючи, маючи достатню кількість тепла.

З води біжить на пісок вигріватись [Івась], з піску в воду та знов на пісок (Н.-Лев., І, 1956, 104);

Запаливши цигарку, [Роман Петрович] вигрівався під ковдрою (Коз., Сальвія, 1959, 175);

Ні, таки краще вигрітись на сонці як слід! (Коцюб., III, 1956, 315).

2. тільки недок. Пас. до вигріва́ти 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигріватися — вигріва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигріватися — -аюся, -аєшся, недок., вигрітися, -іюся, -ієшся, док. 1》 Грітися протягом певного часу, одержуючи, маючи достатню кількість тепла. 2》 тільки недок. Пас. до вигрівати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигріватися — ВИГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ГРІТИСЯ, іюся, ієшся, док. 1. Грітися протягом певного часу, одержуючи, маючи достатню кількість тепла. З води біжить на пісок вигріватись [Івась], з піску в воду та знов на пісок (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вигріватися — вигріва́тися на печі́. Зовсім нічого не робити; байдикувати. — Щось не видно бригадира в полі. Невже на печі вигрівається, Петровичу? — спитав Андрій, очищаючи з підборів землю (А. Хорунжий). Фразеологічний словник української мови
  5. вигріватися — Вигріватися, -ваюся, -єшся гл. Грѣться. З води біжить на пісок вигріватися, з піску — в воду. Левиц. І. 63. Словник української мови Грінченка