видиво
ВИ́ДИВО, а, с., книжн.
1. Те, що видно, що сприймається зором.
Нові простори в Ужгороді й Львові Очам відкрились видивом ясним (Рильський, Наша сила, 1952, 13);
І не встигала Орися намилуватися, нагледітися, як річка вже міняла видива, там щось перелаштовувалося, творилося, шукало свої форми (Тют., Вир, 1964, 520);
І сталось дивне видиво, нікому й не розказую.. Зійшла вона [дівчина] за вибалок, полку шляхи показує (Мал., І, 1956, 263);
// Бачене, відтворене в свідомості, в уяві.
Видиво пройдених шляхів невідступно стояло в них перед очима (Перв., Невигадане життя, 1958, 231).
2. Видіння; примара.
[Калеб:] Учителю, сі видива страшні не на погибель, а на осторогу? Запевне ж так? (Л. Укр., III, 1952, 82);
Ліг спати схвильований.. Страшні видива ввижалися уві сні (Ковінька, Кутя.., 1960, 31).
Значення в інших словниках
- видиво — ви́диво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- видиво — (картина) ВИДОВИЩЕ, видовисько, г. візія, ок. дивовиддя; (нереальне) мана, мара, привид, примара, привиддя, видіння; П. як ім. бачене. Словник синонімів Караванського
- видиво — -а, с., книжн. 1》 Те, що видно, що сприймається зором. 2》 Видіння; примара. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видиво — ВИ́ДИВО, а, с. 1. Те, що видно, що сприймається зором. Нові простори в Ужгороді й Львові Очам відкрились видивом ясним (М. Рильський); І не встигала Орися намилуватися, нагледітися, як річка вже міняла видива, там щось перелаштовувалося, творилося... Словник української мови у 20 томах
- видиво — див. марево; привид Словник синонімів Вусика
- видиво — ВИДІ́ННЯ (образ, що постає в свідомості, уяві, а також у сні), МА́РЕВО, ПРИМА́РА, ВИ́ДИВО книжн., ФАНТАСМАГО́РІЯ книжн., ДИВОВИ́ДДЯ рідко; КОШМА́Р (про важке, страшне видіння). Словник синонімів української мови