1. Словник української мови в 11 томах

виднокіл

ВИДНОКІ́Л, ко́ла, ч., поет. Те саме, що видноко́ло.

Потемніли видноколи, Скрізь таке, хоч в очі стрель (Граб., І, 1959, 576);

По небу пливуть важкі грозові хмари. Сліпучі блискавки полосують виднокіл (Збан., Між.. людьми, 1955, 24);

На світі Нема животворніших сил за промені, щедро пролиті з Москви на земний виднокіл… (Бажан, Роки, 1957, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виднокіл — виднокі́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виднокіл — -колу, ч., поет. Те саме, що видноколо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виднокіл — ВИДНОКІ́Л, ко́лу, ч., поет. Те саме, що видноко́ло. Потемніли видноколи, Скрізь таке, хоч в очі стрель (П. Грабовський); По небу пливуть важкі грозові хмари. Сліпучі блискавки полосують виднокіл (Ю. Збанацький); Світало. Словник української мови у 20 томах
  4. виднокіл — див. обрій Словник синонімів Вусика
  5. виднокіл — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет. Словник синонімів української мови