видувати
ВИДУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДУТИ, ви́дую, ви́дуєш і ви́дму, ви́дмеш, док., перех.
1. Дуючи, видаляти що-небудь звідкись (про вітер, сильний струмінь повітря і т. ін.).
Свердло гарчало, шипіло, вганяючись у породу, і з гуркотом видувало струмені пороху (Досв., Вибр., 1959, 198);
Спокійно погойдується димчаста тінь очеретини, з якої і зимові вітри не зуміли видути рожевого пуху й насіння (Стельмах, Хліб.., 1959, 133).
Видува́ти вого́нь — дмухаючи на жар або щось тліюче, добитися появи вогню, полум’я.
[Ксеня] зайченятком котиться до припічка, вигрібає коцюбою жар і починає видувати вогонь (Стельмах, Хліб.., 1959, 388).
∆ Видува́ти піч, техн. — зупинивши доменну піч, продовжувати дуття до випуску з неї всіх рідких продуктів.
Данило Туркенич навчив його.. визначати газообіг у печі, повністю видувати її перед капітальним ремонтом (Рудь, Гомін.., 1959, 3).
2. розм. Охолоджувати (про вітер і т. ін.).
Мороз зменшився, але пориви вихору видували останки тепла з людини (Оп., Іду.., 1958, 491).
3. Виготовляти порожнисті предмети з скла за допомогою дуття.
[Ярослав:] Забрав [пан] мене на гуту, за склодува. Шість років я видував йому бутлі, а на сьомий збувся очей (Мокр., П’єси, 1959, 109).
4. розм. Випивати щось у великій кількості; випивати весь вміст чого-небудь.
Викотили їм по сорок сорокових кухлів води й вина. Обпивайло як узяв пити, всі до каплі видув (Укр.. казки, легенди.., 1957, 117);
[Пилип:] Я б увесь самовар видув (Мороз, П’єси, 1959, 115).
Значення в інших словниках
- видувати — видува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- видувати — -аю, -аєш, недок., видути, видую, видуєш і видму, видмеш, док., перех. 1》 Дуючи, видаляти що-небудь звідкись (про вітер, сильний струмінь повітря і т. ін.). Видувати вогонь. Видувати піч тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видувати — ВИДУВА́ТИ, ВИДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДУТИ, дму, дмеш і дую, дуєш, док., що. 1. Дмучи, видаляти що-небудь звідкись (про вітер, сильний струмінь повітря і т. ін.). Здавалось, там шумить, кипить унизу вогненне море, видимаючи вгору шумовиння (С. Словник української мови у 20 томах
- видувати — ВИДУВА́ТИ (струменем повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись), ВИДИМА́ТИ, ВИДМУ́ХУВАТИ розм. — Док.: ви́дути, ви́дмухати. Стояв (бригадир).. перед відкритим отвором печі й наполегливо.. видував з ями останні краплинки металу й шлаку (В. Словник синонімів української мови